Вот... держитесь!!! Я начала хулиганить!
Ця повість почалась в ті дні, В середньовічній давнині, Старий Париж, що знов і знов В серцях породжує любов. І цю любов несе митець До ваших душ, ваших сердець, І навіть зараз повість ця Живе в наших серцях.
В часи соборів ці пройшли події - Століття нове Поверне старі віки. І люди в ті роки заради мрії Невпинно могли В небесах зривать зірки.
Так день за днем роки пройшли, І люди цей собор звели, Складали істину просту, І свято вірили в мету. Лише поети знов і знов Пісні співали про любов, Про найщиріші почуття І світле майбуття.
На землю знов прийшли часи Собора, Час гордих споруд І хрестів у небесах. Часи любові, віри, непокори, Фатальних подій, Що вселяють в душу жах.
Старе століття впевненно минає, Та через віки Прийдуть знов століття ці. І знову пісня у серцях заграє, Повернуться дні, Дні поетів і митців.
Зруйнуєм все, що ми створили вчора. В руїні часів Почнемо нове життя. Зруйнують і відтворять знов собори. Відродимо світ, Відродивши почуття... Відродивши почуття!
--------------------
...такую стерву сглазить невозможно....
- Зачем тебе свадебное платье? - На всякий случай!!!
|